Сибірський кіт

Сибірський кіт

Порода сибірських котів представляє собою тварин з крупним, добре розвиненим тілом. Для підтримки останнього потрібні і великі, широкі мускулисті лапи, якими цей кіт володіє. Сибірська кішка в дорослому віці досягає ваги в 6 кілограм, а сибірський кіт може бути вдвічі масивнішим – до 12 кілограм. Відмітною особливістю цієї породи є пуски шерсті між пальцями лап, які успадкувалися від лісових і степових котів.

Сибірські коти багатьма рисами нагадують «класичних» Персидських котів. Як і у персидський побратим, сибірський кіт має кругом шиї і на грудях комір із шерсті, а також так звані «штани» на задніх лапах. Однак ці риси аж ніяк не роблять ці види близькими родичами. Тут швидше навпаки, якщо сибірський кіт має забагато рис персидського, то це вже вважається недоліком. Останнім часом такі «недоліки» зустрічаються все частіше, адже багато заводчиків для надання нових забарвлень сибірським котам схрещують їх із персидською породою.

Однією з переваг сибірського кота є його шерсть, але не через свою довжину: вона практично не викликає алергічної реакції навіть у найчутливіших до алергії людей. Сам же шерстяний покрив сибірського кота складається із жорсткої шерсті та дуже густого підшерстя, зумовлено це кліматом на батьківщині тварини.

Серед інших особливостей шерсті – непроникність для води. Тому аби скупати такого кота треба потрудитися. З іншого боку, не зважаючи на велику довжину, шерсть кота не потребує якогось особливого догляду. Щодо забарвлення, то завдяки зусиллям селекціонерів сьогодні існує безліч варіантів забарвлення шерсті сибірського кота, більшість з яких ніколи не зустрічається в справжньому природному середовищі тварини.

Природним забарвленням для сибірського кота є те, яке допомагає йому маскуватися в умовах дикого життя. На жаль, природне забарвлення не надто популярне серед домогосподарок та інших любителів котячих, що насправді досить дивно, адже без характерного йому забарвлення представника сибірських котів можна і не впізнати.

Порода сибірських котів, не зважаючи на назву, має не російське, а азійське походження. Все тому, що Сибір була приєднана до російського царства лише в 16-тому столітті. А ця кішка має давніший родовід. Хоча точно сказати від кого пішли сибірські коти ніхто не може, прийнято вважати, що її предками були види диких котів, котрі в той час мешкали на території «Зауралля». Існує також і думка, що сибірська кішка з’явилася в результаті спарювання диких котів з котами, котрих привозили переселенці.

По суті сибірський кіт є одним з тих небагатьох порід домашніх котів, над якими працювала сама природа, адже селекційні роботи над породою почалися тільки в 90-тих роках. Саме через повністю природне походження неможливо точно дізнатися всю історію породи, яка до речі, за останнє десятиріччя  набула чималої популярності як в Україні, так і в Європі.