Єгипетський мау

Єгипетський мау

Єгипетський мау – кіт, історія якого починається ще з сивої давнини. У Стародавньому Єгипті коти цієї породи вважалися священними, оскільки були уособленням богині Бастет, яка дарувала любов, родючість і домашній затишок. За більш як три тисячі років зовнішній вигляд породи практично не змінився, відомо це з картин художників, на яких зображений Єгипетський мау, і які були намальовані за часів фараонів.

Цим котам, як і богам, присвячували цілі храми по всьому Єгипті та присвячували свого роду закони. Так, наприклад, під час пожежі з будинку в першу чергу виносили кішку, а якщо Єгипетський мау помирав – господар збривав собі брови, висловлюючи тим самим жалобу. Якщо цього кота випадково роз’їхала колісниця, того хто нею управляв закидали до смерті камінцями. Мертвого Єгипетського мау перетворювали у мумію, як фараонів.

Доказом останнього факту є хоча б те, що археологи під час розкопок у місті Бені-Хасана виявили ціле котяче кладовище, де були поховані в срібних і золотих саркофагах тисячі котів породи Єгипетський мау.

Сучасна історія Єгипетських мау починається на початку минулого століття. Саму тоді швейцарські, французькі та італійські заводчики почали шукати представників цієї породи і відновлювати їх популяцію. Однак під час Другої світової війни все змінилося, тоді було не до розведення котів і ця порода ледь не зникла. На щастя російська княгиня Наталія Трубецька, яка тоді проживала в Італії, в 1953 році показала котів і кішок породи Єгипетський мау на спеціалізованій виставці. Після цього порода почала набувати популярності і кількість представників поступово збільшувалася.

Та навіть сьогодні Єгипетський мау є досить рідкісним котом. В Європі на розведені цієї породи спеціалізується лише три розплідника, ще кілька мають мають часткову спеціалізацію на цих котах. Куди краща ситуація склалася у США, де розплідників значно більше і порода значно популярніша. Однак доставка Єгипетського мау звідти непросте завдання.

Єгипетські мау надзвичайно швидкі, навіть Бенгальський кіт не зрівняється з ними у перегонах. Ще б пак, адже ці коти можуть розвивати швидкість до 58 кілометрів за годину. Така здатність у поєднанні з чудовим слухом та зором роблять Єгипетського мау прекрасним мисливцем, що і дозволило породі проіснувати стільки часу.

Коти цієї породи бувають трьох видів забарвлення: чорно-димчастого, бронзового і чорно-сріблястого. Кожному з кольорів притаманні обкреслені плями срібного, бронзового або чорного кольорів. Інколи зустрічаються плями димчастого забарвлення. Часто можна зустріти Єгипетського мау чорного кольору, але такі коти не допускаються на виставки, а тому їх розплідники ними не займаються.