Мейн-кун

Опис породи Мейн-кун

Мейн-Кун – це по праву американська гордість. Неймовірні коти з прекрасно складеним міцним тілом, вухами як у рисі і довгим, красивим і красиво опущеним хвостом. Цю породу не створювали штучно і не вмішувалися в її зовнішній вигляд – вона і зараз лишається такою, якою були її предки і якою її створила природа. Перед красою котів Мейн-кун не встоїть жоден не байдужа до тварин людина, а відмовитися бути власником такого улюбленця практично неможливо.

Коти породи Мейн-кун є воістину аборигенними тваринами Північної Америки, штату Мен. Через суворі умови тамтешньої зими Мейн-куни володіють густою шерстю та довгим пухнастим хвостом, які зігрівають цих котів навіть в найлютіші морози. А через дикі умови і великі снігові насипи взимку ці коти отримали міцні широкуваті лапи з пучками шерсті поміж пальцями, які роблять їх чудовими «снігоходами».

Історія виникнення Мейн-кунів

Про походження котів породи Мейн-кун є декілька легенд. Найнеймовірніша з них розповідає, що ці тварини пішли від диких єнотів (оригінальна назва котів «Maine Coon», а «racoon» перекладається як «єнот»). В якості підтвердження ця легенда використовує схожість шерсті, забарвлення котів та їх хижий вираз мордочки. Інша, більш романтична легенда відає, що порода Мейн-кун походить від котів, які жили у французької королеви Марії-Антуанетти, яка під час Великої Французької війни була втекла в Америку, захопивши з собою шість своїх котів і кішок.

Третя, ще більш неймовірна і загадкова легенда говорить про існування капітана на ім’я Кун, який мав на своєму кораблі кішку і кота. Кожен раз, коли корабель десь причалював, капітан пускав своїх котів на берег. В наслідок цього, скрізь, куди припливав корабель капітана Куна, з’являлися милі кошенята породи Мейн-Кун.

Сьогодні найбільш розповсюдженою є версія походження Мейн-кунів від схрещування американських короткошерстих і іноземних довгошерстих котів, яких, ймовірно, на американський континент завезли моряки чи вікінги. Перші згадки про породу цих котів присутні в літературі 1861 року. Відомо, що тоді коти породи Мейн-кун були учасниками перших виставок на північному сході США, однак після появи у 1900 році Персидських котів, Мейн-куни почали втрачати популярність.

Фото котів Мейн-кунів.

Так тривало протягом півстоліття, доки в 1963 році в США не було створено Центральний клуб любителів Мейн-кунів. Порода знову почала набувати популярності і вже через  років було засновано Асоціацію заводчиків єнотових котів мена, яка вже через 15 років нараховувала понад 1000 любителів та 200 розплідників, які займалися розмноженням породи. Зазначимо, що офіційно Мейн-кунам було дозволено брати участь у виставках лише в 1976 році, тобто більш як через століття з фактичного початку участі цієї породи котів у виставках.

Протягом тривалого часу коти породи Мейн-кун вважалися найбільшими домашніми котами у світі. І це не дивно, адже, як правило, коти Менй-кун важать до 10 кілограм, а кішки – 5-7 кілограм. Хоча зустрічаються і набагато більші представники, які можуть важити аж до 15 кілограм. Додайте до цього показника довгу густу шерсть, міцну статуру і дикий вираз обличчя, і ви отримаєте справжнього могутнього хижака.